Підписуйтесь та отримуйте корисну інформацію одразу ж на свою пошту.

Гроші не головне?

Гроші не головне. Досить часто можна почути такий вислів, у якого є свої прихильники та противники. Противники ще часто люблять додавати: «Гроші не головне. Головне — їх кількість «. Я сам зараз є прихильником цього висловлювання, і в цій статті хочу розповісти про те, чому і як я до цього прийшов. А ви, зрозуміло, можете погодитися зі мною чи не погодитися.

Отже, може комусь це і здасться дивним, але зараз я ставлюся до грошей дуже спокійно. Практично всі «грошові» процеси протікають у мене, можна сказати, автоматично, без задіяння будь-яких істотних трудових або розумових ресурсів. Будь-які думки про гроші (як заробити, витратити, правильно розпорядитися, вкласти, перевкласти і т.д.) займають у мене дуже несуттєву частку всіх розумових процесів. Набагато частіше я думаю про щось інше, ніж про гроші.

гроші не головне

гроші не головне

Тобто, я зараз цілком точно можу констатувати, що для мене гроші — не головне. Але якщо зануритися в історію, то я добре пам’ятаю, що так було не завжди. Із самих дитячих років гроші грали дуже важливу роль для мене. Будучи зовсім маленькою дитиною, я вже збирав і накопичував гроші, які давали мені батьки (у мене до цих пір є «заначка» з ювілейними радянськими рублями, що залишилася саме з того часу). Уже з 11-12 років я дуже багато думав про те, як заробити гроші.

Пам’ятаю, що продавав на ринках власноруч виловлену рибу, креветок, раків, продавав на пляжах прохолодні напої. Трохи пізніше, разом з батьком (по моїй, переважно, ініціативі) продавали в дитячих санаторіях жуйку, шоколадки, ігри, сувеніри з морепродуктів, які я теж робив сам. І вже тоді, підлітком, я дуже непогано заробляв.

Також з ранніх років я дуже мало витрачав, і думав про те, як накопичити гроші. У мене було 2 ощадкнижки Ощадбанку СРСР, на які відкладали гроші батьки, бабуся, і я сам із зароблених. На момент розвалу Радянського Союзу у мене там було більше 3100 радянських рублів — це дуже непогана сума для 12-річної дитини. Для прикладу, зарплата батьків тоді становила десь від 100 до 200 рублів на місяць. За мої тодішні заощадження можна було купити новий автомобіль ЗАЗ-Таврія, який якраз був випущений.

Але, на жаль, вони пропали, як і у всіх, проте, це не зупинило мій інтерес до накопичень — далі в період гіперінфляції я перекладав всі свої заробітки в валюту (пам’ятаю, як мене впізнавали касири обмінників, тому що я регулярно купував у них 1-10 доларів, обмінюючи свою денну «виручку»). Коли я закінчив школу і вступив до інституту — я теж багато думав про гроші, і вони були для мене одним з головних моментів в житті.

Я думав, як заробити собі на навчання, на захоплення, на життя в іншому місті. У літній період я посилено працював в санаторіях ді-джеєм, культорганізатором, музикантом, виступав з концертами і різними програмами, щоб заробити гроші. Та й спеціальність «Фінанси» і бажання працювати в банку у мене з’явилося теж саме через гроші: вони були ключовим фактором при виборі професії і роботи. І вже працюючи, я постійно думав про накопичення і додаткові заробітки, у мене завжди було кілька депозитів, я часто купував і продавав валюту, заробляючи на різниці, також постійно виникали додаткові заробітки в інших, найрізноманітніших сферах.

Так поступово я зміг реалізувати свої ключові споживчі життєві цілі: до 24 років капітальний ремонт в квартирі, що дісталася у спадок та де почав самостійне життя, до 27 років — новий автомобіль і гараж, до 29 років — квартира в новобудові для батьків, плюс все необхідне для нормального життя. Все це я зміг реалізувати, завдяки тому, що завжди приділяв багато уваги грошам: їхньому заробітку, розумним витратам, накопиченню і примноженню.

Якби тоді я сповідував принцип «гроші — не головне» і не приділяв би велику увагу фінансовим питанням — навряд чи у мене все це було б. У 30 років я залишив роботу і спочатку перейшов виключно на пасивні доходи. Моїх накопичень, які лежали на вкладах, вистачало не тільки на життя, але і на постійні довкладання, збільшення особистого капіталу.

Далі, я почав займатися фрілансингом, але більше не заради грошей, а заради інтересу (хоча і заробляв на цьому вельми непогано), що в результаті призвело до створення цього сайту, який тепер є улюбленим заняттям, що приносить користь іншим та дохід мені. І ось так поступово я відчув певну фінансову свободу. І разом з цим моє ставлення до грошей стало змінюватися. Тепер у мене є всі життєво-необхідне, мені не потрібно вкладати багато праці і часу, щоб заробляти гроші, мені вистачає на забезпечення всіх своїх скромних потреб, я спокійний, тому що у мене є фінансовий запас, який можна буде використовувати при виникненні форс- мажору.

І з приходом цього відчуття фінансової свободи, гроші стали грати для мене все меншу роль. Вони просто є, мені не потрібно багато думати про те, де їх взяти. При цьому я не можу сказати, що у мене дуже багато грошей, швидше — ні, просто джерела доходу пасивні, все необхідне є, поточні запити скромні — грошей просто достатньо. І тепер я можу не приділяти їм стільки уваги, скільки раніше і можу стверджувати, що тепер для мене гроші — не головне, тому вони займають дуже малу частку моїх думок.

Ось так з досвідом і зміною мого фінансового стану змінювалося і моє ставлення до грошей. Колись вони були важливіші для мене, зараз – вже ні. Можливо, в майбутньому знову щось зміниться: не можу загадувати. Опираючись на свій власний досвід можу зробити висновок: гроші не головне, коли відчуваєш себе фінансово незалежним. Поки такого немає — до цього потрібно прагнути і приділяти грошам достатньо уваги: без цього ніяк.

Прагніть до того, щоб у вас було достатньо грошей для задоволення ваших потреб і тоді вони перестануть займати головне або одне з головних місць у вашому житті. І на закінчення анекдот: «Гроші — не головне! У світі є стільки важливіших речей: сім’я, кохання, доброта, взаємини з людьми … Вибачте, а ви дійсно міністр фінансів?»

Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.


Оставить комментарий

При використанні матеріалів сайту посилання на Invest-Program.com.ua обов'язкове. Design by Prostorunet